Шановні відвідувачі!
До уваги мешканців району актуальна інформація Красноградської районної філії Харківського обласного центру зайнятості
- Деталі
- Новини
З 1 липня 2020 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» підвищено прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення. Так, для працездатних осіб віднині прожитковий мінімум становить 2197 гривень.Відповідно, підвищивсярозмір максимальної допомоги по безробіттю, оскільки він дорівнює 4-кратному розміру прожиткового мінімумудля працездатних осіб. Це означає, щоз 1 липня максимальна допомога по безробіттю зросла з 8408 грн. до 8788 грн. При цьому розмір мінімальної допомоги по безробіттю залишається незмінним: для осіб, які отримують мінімальну допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу та заробітної плати, він становить 1000 грн (до карантину – 650 грн).
Привітання з Днем сім'ї голови районної ради Володимира ПТИШНИКА
- Деталі
- Новини
До уваги мешканців району інформація Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги
- Деталі
- Новини
Цивільний шлюб
Визначення поняття цивільний шлюб в українському законодавстві відсутній. Натомість, в нормативно-правових актах та судовій практиці визначається термін фактичні шлюбні відносини, цивільний шлюб. Із набранням чинності Сімейним кодексом України в 2004 році цивільний шлюб став майже прирівняний до офіційного. Проте на практиці цивільний шлюб має гострі підводні камені.
Перше питання - як встановити походження дитини. Стаття 52 Конституції України та стаття 142 Сімейного кодексу України визначає, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також мають рівні права та обов’язки щодо батьків незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. У випадку цивільного шлюбу походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини, а походження дитини від батька може визначається: за заявою матері та батька дитини; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду.
Наступне питання- аліментні зобов’язання. Стаття 91 Сімейного кодексу України передбачає можливість отримання аліментів у випадку «фактичних шлюбних відносин». Однак, законодавство вимагає щоб відносини між жінкою і чоловіком мали тривалий характер, а також визначає окремі умови, за яких може виникнути право на утримання.Так, на аліменти має право той з учасників «фактичних шлюбних відносин», хто став непрацездатним під час спільного проживання або якщо з нею (ним) проживає їхня дитини.Проте, надаючи жінці право на утримання під час вагітності, Сімейний кодекс, не містить механізму, як саме це право може реалізовуватися, оскільки, якщо з позовом до суду звернеться законна дружина, то батьком майбутньої дитини буде вважатися законний чоловік, а якщо звернеться жінка, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбу, їй спочатку доведеться знову ж таки доводити факт спільного проживання з чоловіком, від якого вона хоче отримати аліменти.Крім того, пов’язуючи право на утримання з тривалим проживанням однією сім’єю, Кодекс не визначає який термін спільного проживання буде визнаватись «тривалим». Тобто, в кожному конкретному випадку суд буде індивідуально визначати чи є підстави для надання утримання чи ні.
Наступне питання- це поділ спільного майна. Відповідно до частини першої статті 74 Сімейного кодексу України , якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Спільне майно чоловік та жінка мають право поділити, як в добровільному порядку шляхом укладення нотаріально посвідченого договору та визначення частки майна, що належатиме кожному з них, так і в судовому порядку. Але тут виникають певні труднощі. Для визнання права спільної власності на майно набуте у цивільному шлюбі необхідно в судовому порядку довести факт спільного проживання, а також те, що майно набуте внаслідок саме спільної праці цивільного подружжя та особа, яка прагне визнати право на таке майно зробила грошовий вклад у його придбання. Щоб уникнути такого становища необхідно в договорі купівлі- продажу одразу зазначати двох покупців, тоді кожному з них належатиме відповідна частка майна.Якщо розмір часток у договорі не вказується, то на підставі частини першої статті 357 Цивільного кодексу України вони вважаються рівними. Більше того, договірний спосіб упорядкування відносин між фактичним подружжям є чи не єдиним способом захисту прав та інтересів його учасників.
Наступне питання- це спадкові правовідносини. У цивільному шлюбі найчастіше трапляється так, шо після смерті одного з подружжя другий має досить примарні шанси успадкувати майно спільно набуте за період проживання в цивільному шлюбі. Згідно зі статтею 1264 цього Цивільний кодекс України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини. Для того щоб мати право на частину спадщини, а саме на майно що спільно набуте за час цивільного шлюбу знову ж таки необхідно звертатись до суду і доводити факт проживання зі спадкодавцем однією сім’єю і факт спільного набуття разом з ним спірного майна. Ще одним способом зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права спадкування є те, що за умови якщо спадкоємець протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Для цього необхідно довести, що спадкодавець був хворий, потребував опіки і матеріальної допомоги, яку особа йому надавала. Для того щоб спростити процес спадкування цивільний чоловік та дружина можуть укласти заповіт, яким фактично забезпечать спадкові права один одного.
За більш детальною інформацією та необхідною консультацією Ви можете звертатися до відділу «Красноградське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Красноград, вул.Бєльовська,90,3 поверх, каб.30, контактний номер телефону 7-05-29 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0 800 21 31 03.
Сьогодні свій День народження святкує депутат районної ради Юрій Литвин
- Деталі
- Новини
Шановний пане Юрію!
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Вашого Дня народження!
Бажаємо Вам безперешкодної дороги до успіху, успішного ведення справ, високих досягнень і перспективних планів.
Нехай Вас завжди супроводжує вдача, постійно зігріває тепло людської вдячності, а будні і свята наповнюються радістю, світлом та любов’ю рідних.
З повагою, голова районної ради Володимир Птишник, виконавчий апарат районної ради та депутатський корпус VII скликання
Вітання голови районної ради Володимира ПТИШНИКА з Днем національної поліції України
- Деталі
- Новини
До уваги мешканців району інформація Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги
- Деталі
- Новини
Обов’язок повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків
У ст.51 Конституції України закріплено обов’язок повнолітньої дитини піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Сімейний кодекс передбачає, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, а також зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Підставою виникнення аліментного зобов'язання між повнолітніми дітьми та їх батьками щодо їх утримання є склад юридичних фактів. Це походження дітей; родинний зв'язок батьків і дітей; непрацездатність батьків (непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку, а також особи з інвалідністю). Потреба батьків у матеріальній допомозі полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсій або через її низький рівень, а також у зв’язку з відсутністю інших джерел для існування. Обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей.
Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Під ухиленням батьків від виконання своїх батьківських обов'язків мається на увазі, що вони не піклувались про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечували необхідного харчування, медичного лікування, догляду, що негативно вплинуло на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкувалися з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надавали дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяли засвоєння нею загальнопризнаних форм моралі, не виявляли інтересів до її внутрішнього світу, не створювали умов для отримання нею освіти.
Постає питання, як звернутись до суду з позовом. Позовна заява про стягнення аліментів подається до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів у порядку цивільного судочинстваза зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача. Позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений до одного/ кількох з дітей або до всіх дітей разом. За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, це передбачено ст.5 Закону України «Про судовий збір». До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад: документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідка з управління Пенсійного фонду про розмір пенсії, довідка з лікувальної установи про захворювання тощо); довідка про склад сім'ї; довідка про заробітну плату відповідача (у разі наявності) тощо. Суд визначає розмір аліментів на батьківу твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей, так і батьків.
За більш детальною інформацією та необхідною консультацією або роз’ясненням, Ви можете звертатися до відділу «Красноградське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м.Красноград, вул.Бєльовська,90,3 поверх, каб.30, контактний номер телефону 7-05-29 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0 800 21 31 03.
Вітання голови районної ради Володимира Птишника до Дня податківця України
- Деталі
- Новини
